Back to top

Правда про ноотропи за 3 хвилини

Пігулка, яка покращує пам’ять, увагу та інтелект в цілому, дає мозку «працювати на повну» є ідеєю із наукової фантастики. Та в реальному світі за неї тримаються багато фармацевтичних фірм, продовжуючи вже багато років розробляти так звані ноотропи — ліки, харчові добавки або інші субстанції, котрі так чи інакше мають покращити когнітивні функції центральної нервової системи.

Сотні продуктів продаються в онлайн магазинах з гучними заявами як от — збільшить вашу креативність, покращить пам’ять, прискорить мислення абощо інше — та всі вони є простими харчовими добавками, тобто сумішами вітамінів, ліпідів, антиоксидантів та рослинних речовин, які тим чи іншим чином пов’язані зі здоров’ям мозку. Найпопулярнішими інгредієнтами добавок є омега-3 жирні кислоти (https://bit.ly/2UEUh3O), вітаміни групи В (https://bit.ly/2HmijgP), флавоноїди (https://bit.ly/2THT93b) або екзотичні корінь женьшеню (https://bit.ly/2Jeqzl4) чи трава яка зветься бакопа і гінкго білоба (https://bit.ly/2Jcxlry). Та за жоден із них немає підтвердження ефективності саме у поліпшенні когнітивних функцій (https://bit.ly/2Jn3exk). Ані у здорових людей (https://bit.ly/2HmiHw3), ані у людей із помірним когнітивним дефіцитом (https://bit.ly/2STumoK). Так, вони можливо покращують загальне здоров’я, або здоров’я мозку та не варто забувати, що вони є похідними із продуктів харчування, тож раціональне, комплексне харчування має задовольняти потребу організму у всіх нутрієнтах, тим самим впливаючи на здоров’я. І не варто забувати — таке раціональне харчування має сенс тільки якщо воно тривале, а ще краще постійне.

Часто до ноотропів відносять препарати призначені для лікування синдрому порушення активності уваги (СПАУ) та нарколепсії, що містять у своєму складі метилфенідат, інші амфетаміни та декстроамфетаміни — психостимулятори центральної нервової системи. Найвідоміші з них Аддералл та Риталін продемонстрували свою ефективність для зменшення симптомів вищенаведених захворювань ще у середині ХХ століття, тоді ж і з’явилося питання — «а як вони впливатимуть на здорову людину?». Після великої кількості досліджень (https://bit.ly/2XZRGDQ), які, до речі, часто проводилися за участю студентів, тому що саме вони є найбільшими споживачами ноотропів різного виду для покращення результатів у навчальному процесі на шляху до омріяної професії, а також на вступних та випускних іспитах, коли рівень стресу максимальний, а час сильно обмежений (https://bit.ly/2O1Wa86), вчені підтвердили, що стимулятори, особливо ті які містять амфетаміни або декстроамфетаміни, у якості діючого компоненту, покращують когнітивні функції, точніше покращують пам’ять. Та ефекти індивідуально варіабельні, і дозозалежні, а ще крім позитивного впливу є низка побічних дій, серед яких і психози, суїцидальні думки, серцево-судинні захворювання – порушення ритму, кардіоміопатії, раптова серцева смерть та інфаркт міокарда, гепатотоксичність. Саме через таку значну кількість негативних дій національні протоколи країн іноді мають суттєві відмінності у призначенні цих препаратів, та жоден не рекомендує їх використання у здорових людей (https://go.nature.com/2Fd0ei7), аби не піддавати їх невартим цього ризикам (https://bit.ly/2ua7030).

Історія пірацетаму — одного з найвідоміших ноотропів — почалася ще у 1972-му році, коли румунським та бельгійським вченим вдалось його синтезувати, так звану «пігулку пам’яті» — психоактивний препарат, який класифікували у тоді нову групу ноотропів. Науковці вбачали доцільним використання пірацетаму у хворих із нейродегенеративними захворюваннями і за результатами досліджень того часу позитивний результат спостерігали, наприклад у пацієнтів із хворобою Альцгеймера (https://bit.ly/2HgSaQw). Та вже за декілька років був опублікований ґрунтовний, Кокрейнівський огляд, який включив 24 дослідження, що мали 11959 пацієнтів, та стверджував: «деякі дослідження мали позитивний результат, та загалом вони недостатні аби рекомендувати пірацетам для покращення когнітивних функцій, але дослідження варто продовжити» (https://bit.ly/2UDu5qq). А ще за 10 років, з аналогічним висновком опублікували інший огляд, на цей раз стосовно застосування пірацетаму у хворих з ішемічним інсультом (https://bit.ly/2VYa0ev).

Поява пірацетаму стимулювала ринок «розумних таблеток», почали з’являтися нові препарати, наприклад модафініл, відомій під брендовою назвою Провігіл. У 1998 році його затвердила FDA для лікування нарколепсії, хоча на той час механізм дії не до кінця був відомий (https://bit.ly/2qThKD4). Рецептурний препарат, заборонений для вільного продажу (4-та категорія — препарати з низьким ризиком зловживання та можуть викликати фізичну чи психологічну залежність), створений для лікування нарколепсії, обструктивного апное уві сні та зсувів циркадних ритмів внаслідок нічної роботи, тощо (https://bit.ly/2T7VdMu). Він дуже швидко став вибором американців у світі різко зростаючої економіки з його напруженими днями і ночами. І, навіть, показав свою ефективність для підвищення уваги, пильності, енергійності у людей без жодного із вище перерахованих діагнозів (https://bit.ly/2Hu1bFr). У певний момент модафініл навіть вважався доволі безпечним, звісно він мав ряд побічних дій, та при тривалому прийомі не виявили жодних значних ризиків (https://bit.ly/2VTQEau). Причиною сумнівів є механізм дії препарату — він змінює рівні норадреналіну, дофаміну, серотоніну та інших нейротрансміттерів у мозку і до сьогодні невідомі віддалені ефекти таких змін, але певні дослідження вказують на зміну пластичності мозку з наступним зниженням когнітивних функцій (https://bit.ly/2T5MfiH).

Сьогодні існують багатонадійні ліки, які мають позитивний ефект у підвищенні продуктивності мозку, та все ще кожен з них як гра у кості — можливо буде короткочасне «прискорення» мозку, а можливо це нанесе йому шкоди (або будь-якому іншому органу в організмі). «Нині немає жодного безпечного препарату для покращення когнітивних функцій» - каже французький психіатр з Університету Екс-Марсель Гійом Фонд з приводу ліків для СПАУ, модафінілу та інших рецептурних ноотропів. Але це не означає, що всі препарати цієї групи неефективні і ризиковані у застосуванні.

«Мій улюблений ноотроп це 1,3,7-триметилксантин» - заявляє Марк Мояд з Університету штату Мічиган. Він дійсно допомагає у певних аспектах когніції, наприклад з пильністю та пам’яттю. До речі, інша його назва — кофеїн. Не зважаючи на те, що сучасні дослідження не відкидають шкідливість кофеїну для організму, він все ж більше корисний аніж небезпечний, якщо вживати у помірних кількостях (https://bit.ly/2p1fWF0).

Але якщо Ви серйозно налаштовані у пошуках дієвого методу покращити пам’ять, а також запобігти зниженню когнітивних функцій з віком — фізична активність це Ваш вибір (https://bit.ly/2Ch9Es0). «Сильні докази, доведена ефективність, а також безпечність — це все про регулярні фізичні вправи» заявляє Марк Мояд.

Це не так просто як проковтнути пігулку, але це найбезпечніший метод, поки що.

Підготував: Oleksii Osipa

UA