Back to top

Леводопа не працює?

Команда вчених за результатами останнього дослідження щодо використання леводопи на початку хвороби Паркінсона припускає, що препарат не має ані корисного, ані шкідливого ефекту в лікуванні хвороби Паркінсона на ранніх етапах.

У своїй статті дослідники наголошують, що леводопа є основним засобом лікування хвороби Паркінсона. Але пацієнти та лікарі неохоче починають раннє застосування леводопи в терапії хвороби Паркінсона через існуюче побоювання щодо тривалого її застосування та ризику більш швидкого прогресування захворювання, зменшення ефективності або збільшення побічних ефектів — індукції дискінезій. Однак, як свідчить досвід лікування, майже всі пацієнти в кінцевому підсумку отримують леводопу для контролю рухових порушень.

Більш раннє дослідження (ELLDOPA) дало змішані результати про вплив леводопи на прогресування захворювання. У дослідженні ELLDOPA прийом леводопи порівнювалося з плацебо протягом 40 тижнів. Пацієнти, які отримували препарат, мали менше симптомів через 2 тижні після припинення лікування ніж пацієнти, які отримували плацебо. Це дозволяє припустити, що леводопа може уповільнювати прогресування хвороби Паркінсона або надавати більш тривалий ефект на уповільнення прогресування симптомів.

Однак дані нейровізуалізації, отримані у ході дослідження, дозволяють припустити, що леводопа мала згубний вплив на прискорення втрати дофамінових нервових терміналей або зміни стріатального переноснику допаміну.

То як же відрізнити одне від іншого?

Дослідники припустили, що одним зі способів відрізнити можливу хвороба-модифікуючу дію леводопи від впливу на симптоми є проведення випробування з відтермінованим початком лікування. На першому етапі пацієнти будуть отримувати або активну речовину (ліки), або плацебо. Різниця між групами в кінці цієї фази може бути результатом впливу на симптоми або впливом, що модифікує захворювання, або і тим, і іншим.

А на другому етапі обидві групи отримуватимуть активний лікарський засіб. Можна припустити, що постійні відмінності між групами в кінці цього етапу є результатом хвороба-модифікуючого ефекту, оскільки вплив лікарського засобу на симптоми в той час буде однаковим в обох групах.

Саме такий дизайн мало нове поточне дослідження, відоме як LEAP. У дослідженні LEAP взяли участь 445 пацієнтів з ранньою хворобою Паркінсона, яких випадковим чином було розподілено на дві групи: 222 — у першій групі (з раннім стартом лікування) та 223 — у другій (з затримкою старту).

Пацієнтам були призначені Леводопу (100 мг три рази на день) в поєднанні з Карбідопою (25 мг три рази на день) протягом 80 тижнів (група з раннім початком) та плацебо протягом 40 тижнів з наступним введенням Леводопи в комбінації з карбідопою протягом 40 тижнів (група з відстроченим початком).

Середній бал за Єдиною шкалою оцінки хвороби Паркінсона (UPDRS) на початку дослідження становив 28,1 в групі з раннім початком і 29,3 в групі з відстроченим початком. Зміна показника UPDRS від вихідного рівня до 80-го тижня склало -1,0 бали в першій групі та -2,0 в другій відповідно. Незначна відмінність, яка, за словами авторів, пов’язана з відсутністю хвороба-модифікуючого ефекту леводопи.

Вторинні результати підтвердили цей висновок. Частота прогресування в другій фазі дослідження не показала покращень серед пацієнтів групі раннього старту. Крім того, між групами не спостерігалося істотних відмінностей у показниках інтенсивності дискінезій, пов'язаних з kеводопою, що дозволяє припустити, що пацієнти в першій групі не піддавалися негативному впливу препарату, пов’язаного з більш тривалим курсом його прийому.

Доза леводопи (100 мг три рази на день) в поєднанні з карбідопою (25 мг три рази на день), яка використовувалася в дослідженні, була обрана в якості компромісу між вищими дозами, які пов'язані з більш високим ризиком побічних ефектів, і більш низькими, які пов’язані з меншим ефектом лікування загалом.

На думку авторів, це може мати великий вплив на клінічну практику. Тепер пацієнти можуть починати приймати леводопу з упевненістю саме тоді, коли їм потрібно контролювати симптоми без занепокоєння, що це може мати несприятливий ефект. Захворювання все ще буде прогресувати, необхідність у прийомі леводопи може зрости, але це не буде пов'язаним з минулим використанням препарату.

Автори стверджують, що більш високі дози препарату, більш тривалі періоди введення препарату на більш пізніх стадіях захворювання можуть змінити хід хвороби Паркінсона, але це вимагає оцінки вже в майбутніх дослідженнях.

Джерела:
http://bit.do/eGUB7
https://bit.ly/2HCmczr
https://bit.ly/2FTVe4n
https://bit.ly/2RQfkTL
https://bit.ly/2WovQZA

Переклад: Elena Nesterenko

UA