Back to top

В МакДональдз ходите компанією, а гладшаєш лише ти?

В МакДональдз ходите компанією, а гладшаєш лише ти?


34

В масштабному досліджені науковці з Кембріджу спробували зрозуміти, чому деяким людям вдається залишатись худими, в той час як інші з легкістю набирають масу. Останнім часом кількість людей, що страждають на ожиріння суттєво зростає, це пов’язано з легким доступом до їжі та сидячим способом життя. Однак, присутня значна варіабельність серед індивідів одної популяції, деякі люди здатні їсти, що забажають і залишатись при цьому в формі.

За підтримки Wellcome та European Research Council, команда на чолі з професором Садафом Фарукі провела дослідження «Study Into Lean and Thin Subjects» - STILTS, з метою дослідити як та чому декому легше вдається залишатись худим. Дослідження близнюків з різною масою тіла продемонстрували, що на масу суттєвий вплив чинять наші гени. Більшість проведених до цього часу досліджень були сконцентровані виключно на людях з надмірною вагою, як результат виявили сотні генів, що збільшують ризик ожиріння.
Команда професора Фарукі вирішила зробити акцент в першу чергу на худих людях(індекс маси тіла(ІМТ) не вище 18), за умови, що вони здорові та не мають будь-яких розладів харчування.

Співпрацюючи з сімейними лікарями у Британії, дослідники брали зразки слини у пацієнтів для аналізу ДНК та проводили анкетування про їх спосіб життя та загальне самопочуття.
Загалом порівнювали ДНК 14000 людей, 1622 – худих, 1985 – зі значним ступенем ожиріння, 10433 – з нормальним індексом маси тіла. Команда професора Фарукі виявила декілька нових регіонів ДНК, що грають роль у підтриманні нормальної ваги та щоб, побачити, який вплив чинять гени на вагу в цілому, дослідники врахували вплив інших генетичних варіацій і ввели поняття так званого значення генетичного ризику. Три з чотирьох худих людей цієї вибірки мали сім’ї, члени якої також були з низьким ІМТ і команді вчених вдалось визначити певні генетичні зміни, які набагато частіше зустрічаються у худих людей. В майбутньому це може допомогти виявити та зрозуміти біологічні механізми, які допомагають деяких людям залишатись стрункими.

«Як і очікувалось, значення генетичного ризику у людей з ожирінням було значно вищим, аніж у здорових людей. Водночас, люди з ІМТ менше 18 мали низькі значення генетичного ризику. Це дослідження є демонстрацією того, що більшість худих людей просто має меншу кількість генів, що підвищують ризик розвитку ожиріння, а не те що вони морально стійкіші та можуть контролювати свій апетит як вважалось раніше. Проблеми з вагою більш складні ніж здається на перший погляд, ми маємо набагато менше контролю над нашою вагою аніж ми вважали».
«Якщо ми знайдемо конкретні гени, що запобігають виникненню ожиріння, то зможемо розробити таргетну терапію, винайти нові стратегії боротьби з ожирінням і допомогти людям, які мають генетичну схильність до ожиріння».

Джерело: https://goo.gl/nRXVPj
https://goo.gl/3be7fV
Переклад: Alexandr Klimenko

UA