Back to top

Неонатальний пневмоторакс

Неонатальний пневмоторакс


376

Виділяють наступні типи синдрому витоку повітря залежно від локалізації:

1) iнтерстиційна легенева емфізема (в інтерстиційному легеневому просторі);

2) пневмоторакс (у плевральній порожнині);

3) пневмомедіастинум (у передньому середостiнні);

4) пневмоперикард (у перикардіальній порожнині);

5) пневмоперитонеум (в очеревинній порожнині);

6) пневмоскротум (у калитці);

7) повітряний ембол (повітря піднімається по легеневим венам і поширюється з током крові);

8) хірургічна емфізема (у підшкірній клітковині).

Клінічні прояви

1. До основних загальних проявів відносять збільшення потреби в кисні та/або неефективну вентиляцію, ажитацію та нестабільні вітальні ознаки (зниження сатурації О2).

2. Розвитку напруженого пневмотораксу притаманні ціаноз, гіпервентиляція, можливий зсув середостіння, зменшення надходження повітря в уражений бiк.

3. Ознаками прогресування напруженого пневмотораксу є апное, брадикардія, різке зниження систолічного та пульсового тиску, асиметрія грудної клітки, знижена периферична перфузія. На периферичних артеріях визначається пульс слабкого наповнення. Ціаноз шкіри голови в комбінації з блідістю тулуба може виникати при напруженому пневмотораксі або пневмоперикарді.

4. У випадку пневмоперикардіальної тампонади серця розвивається зниження серцевого викиду, тахікардія, зниження перфузії, зниження систолічного та пyльсового тисків, приглyшеність серцевих тонів.

Діагностика

1. Транслюмінація грудної клітки (не може замінити рентгенографію ОГК, яка є настyпним кроком навіть при негативному результаті).

2. Радіологічні дослідження.

Набір для невідкладної допомоги при пневмотораксі складається з:

1) вени для катетерів «метелик» 2З та 25 калібрів;

2) шприц 10 мл, 1;

3) спиртова серветка, 1;

4) перехідник із трьома входами, 1;

5. Малий стерильний контейнер, 1.

Джерело: https://bit.ly/2CH29M1

Переклад: Анастасія Моісєєнко

UA